Мною в інтересах затриманої Гранкіної Наталії Георгієвни була 27.03.2008 р. приблизно о 12:50 подана скарга на затримання в Приморській районнй суд м. Одеси, про що в мене є відмітка канцелярії. За законом така скарга розглядається судом одночасно з поданням слідчого про арешт.

28.03.2008 р. приблизно о 14:20 було почато судове засідання суддею Приморського районного суду Терзі І.Г. щодо подання слідчого про арешт, втім мене про це судове засідання суд не повідомляв і в засідання не викликав. Тим не менш, дізнавшись про судове засідання від родичів моєї підзахисної, я прибув в судове засідання. Суддя Терзі І.Г. в засіданні заявив що ніякої скарги на затримання у нього немає. Я надав суду копію моєї скарги з відміткою канцелярії Приморського районного суду як доказ того, що я дійсно подавав таку скаргу, і став наполягати на розляді судом моєї скарги на незаконне затримання. Суд оголосив перерву і пішов начебто шукати «загублену» скаргу.

Після тривалої перерви суддя повернувся, скарга «знайшлась» і суддя Терізі І.Г. в судовому засіданні оголосив скаргу зробивши вигляд що буде її вирішувати. Втім у винесеній постанові, моя скарга хоч і згадується в мотивувальній частині, в резолютивній частині ніяк не вирішена і навіть не згадана.

На зазначену постанову судді Терзі І.Г. я подав апеляцію, однім з доводів якої було те, що вказана в мотивувальній частині постанови скарга на незаконне затримання, не вирішена в резолютивній частині.

Сьогодні, 02.04.2008 р. при розгляді Апеляційним судом Одеської області (головуючий суддя Дирдін А.Д.) моєї апеляції на постанову судді Терзі І.Г. з’ясувалося, що суддя Терзі І.Г. не передав в апеляційний суд ні мою скаргу на незаконне затримання, ні мій ордер захисника, ні документи які він долучив до справи за моїм клопотанням (які, до речі повністю спростовують обвинувачення, і безперечно доводять що моя підзахисна злочину не вчиняла, а отже заарештована бути не може)

Апеляційному суду я знов надав копію моєї скарги з відміткою канцелярії Приморського районного суду про її надходження в суд, я також звернув увагу суду на те, що ця моя скарга згадується в мотивувальній частині постанови судді Терзі І.Г.

Представник прокуратури Зайцева А.П. підвердила апеляційному суду, що моя скарга судом першої інстанції розглядалася, але висловилася щодо того що моя скарга і документи які я надавав суду першої інстанції напевно знаходяться в «іншому провадженні» Апеляційним судом в розгляді справи оголошено перерву.

Наявні обставини дають підстави вважати що періодичне містичне зникнення скарги не є результатом дій полтергейсту, натомість викликано незаконним впливом на суд осіб, чії дії зазначені в скарзі.

На підставі викладеного, керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст. 6, 31 Закону України «Про статус суддів», ст. 1,3,4,16,18 Закону України «Про звернення громадян»,

ПРОШУ:

1. Провести перевірку викладених фактів: 1) встановити з чієї вини моя скарга на незаконне затримання «загубилась» в Приморському районному суді м. Одеси, і яка роль в цьому судді Терзі І.Г. 2) встановити з чиєї вини і чому моя скарга на незаконе затримання, мій ордер адвоката, та долучені за моїм клопотанням суддею Терзі І.Г. документи не були передані суддею Терзі І.Г. до Апеляційного суду Одеської області.

2. Здійнити заходів щодо відшукання моєї скарги, ордеру, і наданих мною судді Терзі І.Г. в якості доказів документів (клопотання, листи, довіренності від ТОВ «Ітвей Україна», та «Ітвей Ворлд Копрорейшн) та щодо передачі їх Апеляціному суду Одеської області.

3. Притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Приморського районного суду Терзі І.Г.

4. Повідомити мені про прийняте рішення і надіслати його копію.

02 квітня 2008 р.

Адвокат Агєєв В.М.